Меню сайта
Погода
Форма входу

З нашої історії

Карпати-95

¤ Матеріали надані Олесем Пограничним


Учасники "Карпатської експедиції - 95" висловлюють щиру вдячність спонсорам, завдяки финансовій допомозі яких, стало можливе переведення цієї мандрівки!

Серед них:

Творче об'єднання "Центр Європи", м.Львів, директор Олег Кузан - 14 млн крб

Дрогобицька міськрайонна організація НРУ, голова Степан Сеньків - 5 млн крб

Тарас Возняк, м.Львів - 3 млн крб

Роман Комарницький, м. Турка - 3 млн крб

Бажаємо наснаги та успіхів у Вашій діяльності!

ВСТУП

Друже! Те, що Ти зараз перелистав, перед тим,як прочитати це вступне слово - є збірником спогадів, вражень, знань та досвіду від перебутого нами в 1995 році першого етапу Транскарпатської експедиції.

Не відаємо зараз достеменно, чи це перший з ряду альманах, чи єдиний. Звичайно, будемо прагнути після кожного етапу (а їх в Транскарпатській експедиції передбачається три) видавати подібні альманахи. Але як би там не було далі, ЦЕЙ альманах Ти маєш нагоду гортати вже.

А тепер спробуємо заглянути у зовсім недавнє минуле.

Задум пройти всі Карпати нечітко сформувався десь року 1991. Тоді один з нас приблизно прорахував по картах протяжність Карпат ( виявилось, що це десь біля 1500 кілометрів). Однак цьому задумові судилось ще кілька років обростати різного роду версіями, досвідом та знаннями, щоб наприкінці 94-го року втілитися в проект Транскарпатської Експедиції. Проте заглянемо ще трошки далі вглиб часу.

У 1987 році двоє з нас, попередньо придбавши собі "Туристическую схему Восточних Карпат", вирішили "пробігтися" - як вони це тоді називали - Карпатами. Маршрут було визначено

Сколе-Рахів. У них був тиждень часу, море ще тоді було по коліна, досвіду і навиків - нижче кісточок. На четвертий день дивовижних мандрів вони добралися до Вишкова і були заскочені тим, що Говерли на обрії ще не видко (а звідки ж би їй там насправді взятися?). Попереду у них були незрозумілі, незнані і загадкові ҐорГани. Незважаючи на те, що по дорозі - десь під Магурою - в одній з ко-либ на стіні вони задекларували маршрут Сколе-МагураТрофа-Сивуля-Близниця-Говерла-Рахів, двоє "авантюрників" повернули дишлі на рідний Дрогобич.

Через два роки вони знову приїхали у Вишків із задумом пізнати, що ж це таке - Ґорґани. Це була неймовірна мандрівка: хто ж міг сподіватися, що в центрі густозаселеної Європи можуть бути такі глухі, дикі нетрища. Хоча не менше вони були вражені слідами перебування людей у цій красі, але це вже тема інших спогадів. Маршрут Вишків - Синєвірське озеро - ур.Чорна Ріка - Попадя - Буштул - Сивуля -Братківська - Близниця - Кваси вони пройшли за 9 днів. Ґорґани перестали бути недоступними.

А відтак - що кому. Комусь потрібно було посходжувати долини та верховини Бескидів, комусь вершини Кавказу та Паміру; комусь потрібно було устійнитися та самовизначитися, а комусь і просто вирости. А якщо загалом, то всім потрібно було набратися досвіду і... просто-напросто зустрітися один з одним...

Пройшло якихось 7-8 років і ми таки набрались сякого-такого, досвіду та зустрілись один з одним. Більше того - приступили до реалізації нашого задуму, позаяк Українські Карпати ми вже пройшли...

Восени 1994 року ми зорганізували Гірський пластовий клуб "Скай-Гук" при Дрогобицькій станиці. До реалізації задуму залишилось два кроки. По-перше, потрібно було визначитись з часом, термінами, маршрутом, коштами, учасниками. Але світ здається страшним для того, хто не пробує його пізнавати. Врешті визначились з часом, коштами, продуктами і т.д. До слова згадати, що з маршрутом довелось працювати чи не найбільше. Приміром спочатку виглядало, що від Пікуя до Вишкова можна пройти за 2 дні (воно,може, й можна, але навіщо), потім з'ясувалось, що на це потрібно 3 дні. Або виглядало, що від Вишкова до Попаді зайдемо за один день, потім, трошки глибше вивчивши карту зрозуміли: на це піде два дні.

Звичайно Українські Карпати - це лише 1/6 частина всіх Карпат. Але перший крок зроблено і ми вже, бодай теоретично знаємо, як можна зреалізувати весь задум.

Повна назва нашого проекту - Міжнародна транскарпатська експедиція. Завершальний її етап має відбутися влітку 1997 року. Загальна довжина маршруту , десь біля 1500 км. На це все, за попередніми підрахунками потрібно 100 днів. Участь в експедиції мають взяти представники країн, територією яких проходять Карпати: України, Словаччини, Польщі, Румунії. До того часу потрібно зібрати команду (приблизно 15-20 осіб), організувати збори в реґіонах (Герлах, Говерла, Молдов'яну), розробити маршрут, систему закидки продуктів і ще багато всього іншого. Але навіщо себе залякувати майбутніми складнощами. На все свій час. Зараз же спробуйте, через призму наших спогадів, проникнутись чарами Карпат, чудовим духом товариства і присмаком мандрівного життя-буття.

Хтось може запитати: а якщо завершиться Транскарпатська експедиція, що тоді робитимуть "Скай-Гуки"? Не знаємо достоту, але важливо те, що робитимуть. Якщо в людини добра гадка (а для Ліластуна це аксіома) і якщо ця людина намагається щось зробити, то з того всього має щось путнє вдатись. Першим (а він перманентний) етапом нашої діяльності є пізнання довкілля і себе у ньому. oДалі підуть інші етапи. Які? Побачимо...

До ідеї клубу "Скай-Гук" ми прийшли якось само собою. Хоча це "само собою" варто пояснити. Десь року 91-го ми з Богданом Чайкою запізналися з пластунами: яко інструктори ми були присутні .^а першому Крайовому пластовому таборі "Міст" ( а з Богданом ми вчилися в школі в одному класі). І я, і Богдан на той час вже мали 2-мй спортивний розряд з альпінізму і мали жетони гірських рятувальників, тобто сякий-такий досвід спілкування з горами у нас був. Окрім того ми мали немалий досвід мандрівок у Карпатах. Словом, про перебування в природі, про мандрівки і про безпеку ми могли говорити менш-більш фахово. Однак, зокрема, мені було досить складно теоретично пояснювати юнакам, що таке безпека в горах, що таке життя в природі і т.д. Адже всі ті речі зароджуються з внутрішнього досвіду. Передати їх комусь не так просто.

Ми вирішили, що найпростіше і найрезультативніше буде, якщо ми братимемо пластунів з собою у мандрівки, чи організовуватимемо спільні мандрівки. Бажано чимраз складніші.

У 1992 році ми з Богданом були в експедиції на Памірі. Власне там ми і зазнайомилися з іще одним майбутнім скай-гуком - Юрком Дзядиком (зі Святославом Сурмою - теж скай-гуком - ми познайомились ще на "Мості") та з учасником "Карпатської експедиції - 95" Володею Лазарєвим.

Десь паралельно, починайчи з року 92-го з пластунами почав співпрацювати Володя Пограничний, штурман Експедиції (особисто я знаю Володю з 1966 року). Він головно співпрацював з Пластом у царині природознавства.

З Романом Комарницьким ми зустрілися на Новий Рік у колибі, а Славік Столяров був ще задовго до нас...

Потихеньку визначалися і майбутні члени клубу та учасники еспедиції. В мандрівках на Близницю і Петрос, на Боржаву і скелі Довбуша стало зрозуміло, що дрогобицькі пластуни: Уляна, Андрій, Мирослав, Павло, Ігор Савчак є тими людьми, на котрих в експедиції можна опиратися. Ось так, з різних боків ми підходили до "СкайТуків" і до Транскарпатської експедиції.

Восени 94-го, коли зорганізувався клуб, ми почали жваво обговорювати ідею експедиції. Визначилися в часі. Зійшлися на тому, що відкладати експедицію не варто. Так, чи інакше, всі погодились і почали працювати.

Ще хочу про саму структуру клубу сказати. Градація членів клубу розроблена на кшталт пластової та, одночасно, спортивної градації в альпінізмі. Прихильники у нас називаються "шнурками". Перший етап - це "гаки"; другий - "френди" (френди - це такий вид закладних елементів для проходження складних скельних рельєфів); і останній етап -власне "скай-гуки". (скай-гук - це приспосіблення для скелелазіння, для проходження особливо складних скельних рельєфів; у перекладі означає "небесний палець"). К ожен етап має свої нормативи, як спортивні, так і мандрівничі. Керує клубом Рада скай-гуків на чолі з Президентом клубу. 

Оце, власне, те, що ми маємо на сьогодні зі" Скай-Гуками". Які плани? Після Нового Року стане зрозуміліше.

                                                                                                                                                                                                                                                                            ОЛЕСЬ ПОГРАНИЧНИЙ 

ОПИС МАНДРІВКИ

ПЕРЕДМОВА

Латиняин (давній), або ж рутулець сказав би, що тут треба починати "ab ovo "; росіянин (недавній) додав би: "то бішь от яйца"; українець (сучасний) повів би так: "не мудруй, кажи як є". Так ось, я й не мудруючи лукаво розкажу все як було ( з того, що знаю), без різних витребеньок.

Як і де зародилась ідея карпатської експедиції, не має особливого значення. Важливо те, що вона дозріла. Однак, щоб не збивати з пантелику наших з вами біографів вкажемо, що всю потрібну інформацію вони можуть почерпнути з нашого альманаху.

Основне те, що існують чудові люди (а куди б власне вони мали задітися?) і що в один прекрасний день, скажім 10-го серпня якогось там року можуть зібратися і на 20 днів (а можна і на більше) поплисти в якусь казку, для них, власне, і створену...

Так ось... (До речі, а чому б нашу експедицію не скоротити - маю на увазі саму назву, Карпати не потрібно скорочувати - і не назвати просто ТРАНС?). Так ось, десь року 91-го, а може й 92-го, далебі, яка різниця, зійшлися собі з різних сторін світу непогані люди. А імена їх були Лель і Полель, Гог і Магог, а також Кий, Щек, Хорив і сестра їх Попелюшка. І сказали вони один одному: "А чому б і ні?", а Гори-Карпати віддали відлунням: "Дійсно-о-о-о!".

А потім сталося.

Ось і все, власне, що я знав. Головне, що нічого ніби й не забув.

Ага, таки забув. Забув те, що без вас, без усіх вас, без вашої участі (згода - це теж участь), будь-які десь-колись народжені ідеї так і залишаться ідеями...

І ще, також дуже важливе. Варто просто дуже-дуже захотіти, - ну й повірити, звичайно - і можна ще й не таке зробити.

Ось тепер все. А про все інше ви розповісте мені (або я - вам) десь під Герлахом, або ще краще - під Ельбрусом.

ОЛЕСЬ

ВИРЯД

Учасники мандрівки "Карпатська експедиція - 95" самостійно забезпечували себе особистим та спільним вирядом, дотримуючись загальних вимог щодо його переліку та якості. При цьому враховувалась його вага та надійність.

До особистого виряду входило:

- наплечник, спимішок та килимок;

- штани довгі та шорти;

- сорочки з довгим та коротким рукавами;

- светер, штурмівка або вітрівка та дощовик;

- накриття на голову від сонця та вовняне;

- взуття мандрівне та легке на зміну;

- шкарпетки вовняні та звичайні (2 пари);

- тарілка, ложка, ніж, горнятко та фляга;

- предмети особистої гігієни та індивідуальна аптечка;

- документ, що посвідчує особу;

До спільного виряду входило:

- намети 2-3 місні (6 шт.) та тенти для них 3х4 м (7 шт.)

- сокири (3 шт.), пила та казанки 5 л (3 шт.);

- шнури (20 м) та сухий спирт (2 упаковки);

- експедиційна аптечка

Дрогобицька Станиця подарувала учасникам футдолки чорного кольору з емблемою "Карпатської експедиції- 95" та виготовила бланки з тїєю ж емблемою для оформлення маршрутних записок що залишалися на вершинах найбільших гір.

КОШТИ

За рахунок спонсорської допомоги в розпорядженні експедиції знаходилося загалом 25 млн крб (це приблизно становило на час мандрівки в еквіваленті 140 ам. дол.). Ця сума була витрачена наступним чином: на 17,8 млн крб було закуплено харчові продукти, медикаменти та фотоматеріали, а решта - 7,2 млн крб були витрачені на транспортні потреби для підвезення провіанту.

Транспортні витрати на доїзд до місця виходу Експедиції, а також повернення додому з місця її завершення учасники здійснювали за рахунок власних коштів.
                                                                                                                                                                                                                         
ХАРЧІ

Харчі для учасників мандрівки були надані Дрогобицькою Станицею та закуплені за кошти спонсорів на підставі розробленого стравопису. Оскільки загальна вага харчів на всю мандрівку сягала більше 200 кг, то було вирішено розбити весь маршрут мандрівки на три частини з двома пунктами підвезення провіанту, а саме: на Вишківський (Торунський) перевал Івано-Франківської обл. та в с.Ясіня Закарпатської обл. Таким чином, маршрут експедиції складався з трьох етапів: перший охоплював ВЕРХОВИНУ, другий -ҐОРҐАНИ та СВИДОВЕЦЬ, а третій - ЧОРНОГОРУ. Відповідно до цього на кожний етап мандрівки було виділено певну частину загальної кількості провіанту: на перший - 30%, на другий - 50%. на третій - 20%.

Загальний перелік харчів був наступним:

- картопля сушена - 5,2 кг сухої ваги (свіжої ЗО кг);

- рис - 15 кг та гречка - 16 кг;

- вермішель - 4 кг та ріжки - 4 кг;

- зупа горохова ( 60 упаковок) - 18 кг;

- росоли (9 упаковок) - 1,5 кг;

- морква сушена - 0,5 кг сухої ваги (свіжої 3 кг);

- зелень сушена - 0,2 кг сухої ваги;

- м'ясо волове тушковане (57 бляшанок) - 34,2 кг;

- цибуля - 2 кг та часник - 1 кг;

- молоко згущене - 1 кг та сухе - 1,5 кг;

- сир твердий - 1,5 кг та спеції - 0,05 кг;

- помідори - 2 кг та кавун - 3 кг;

- сало - 2 кг та сіль - 1 кг;

- мед - 0,5 кг та цукор - 15 кг;

- варення сливове -1,5 кг;

- родзинки - 3 кг та курага - 5 кг;

- арахіс - 4 кг та чай - 1 кг;

- полівітаміни "Таксовіт" (2 упаковки).

Крім цього, кожний учасник підготував по 3 кг сушеного хліба ( сухарів ). Під час мандрівки двічі купували свіже молоко та сир у Пастухів. Майже щодня живились ягодами малини, чорниці (афени), брусницею (лохиня) та готували гриби (особливо в ҐОРҐАНАХ).

РОЗПОРЯДОК ДНЯ

Для мандрівки була визначена рамова програма:

07.00 - вставання

07.00 - 09.00 - руханка, вмивання, сніданок та згортання табору

09.00 - 14.00 - перехід

14.00 - 16.00 - обід

16.00 - 20.00 - перехід

20.00 - 22.00 - розгортання табору на ночівлю, вечеря

22.00 - 22.30 - ватра

22.30 - 07.00 - нічна тиша.

На кожний день призначались два чергових (за чергою, в тому числі і комендант), в обов'язки яких входило готування їжі, організація забезпечення табору водою і дровами. Зранку черогові вставали на півгодини швидше.

Переходи здійснювали за схемою: 50 хв - ходу, 10 хв - відпочинок. Однак цього не завжди вдавалось досягнути. Ми ніколи не йшли менше 50 хв, а як правило - більше, зате і відпочивали часто довше ніж 10 хв, інколи до ЗО хв.

На першій ватрі, під час обговорення результатів першого дня ходу та вражень, було започатковано гру. Зміст гри полягав у тому, що кожний учасник мандрівки в певний день був "Іменинником". День іменин визначався льосом.

ДОКУМЕНТУВАННЯ МАНДРІВКИ

Протягом мандрівки Володимир П. вів щоденник загального перебігу мандрівки, у якому фіксувався маршрут, час його проходження та основні події. Юрко Д. та Святослав вели записи, які містили важливі висновки щодо стратегії та тактики мандрівки. Крім того кожний учасник записував враження у власному щоденнику, що було рекомендовано комендантом на початку мандрівки.

Мандрівку світлили:

- Святослав (кольорові світлини),

- Юрко Д. (кольорові прозірки),

- Володимир П. (чорно-білі світлини),

- Оксана (кольорові світлини),

- Славік (чорно-білі світлини).

Проект мандрівки передбачав знімання фільму. Сценарій написаний Олесем. Нажаль здійснити цей задум не вдалось.

ВИКОРИСТАНІ ПІД ЧАС МАНДРІВКИ КАРТИ

1. Топографичееские картьі. Львовская обл., Ивано-Франковская обл. М 1: 200000, ВС Украиньї, 1992.

2. Karpaty. M 1:100000.Woyskowy instytut Geograficzny. Warszawa, 1937 (ксерокопії).

3. Mapa topograficzna Polski. M 1:200000. M 34 XXIX. Warszawa, 1992.

УЧАСНИКИ

1. Олесь Пограничний - автор проекту, Дрогобич, 1966 рік народження, редактор-ведучий Радіо Люкс, член Пластприяту Дрогобицької станиці.

2. Юрко Дзядик - комендант, Львів, 1967, іженер ЛАЗу.

З. Пл.сен. Святослав Сурма - бунчужний, Дрогобич, 1961, інженер ВАТ "ДЗАК", станичний.

4. Володимр Пограничний - штурман, Дрогобич, 1962, науковий працівник музею "Дрогобиччина".

5. Володимир Лазарєв - інструктор, Львів, 1963, альпініст-верхолаз приватного підприємства.

6. Ярослав Столяров - інструктор, Городок, 1950, учитель середньої школи.

7. Роман Комарницький - інструктор, Турка, 1960, столяр-краснодеревщик приватного підприємства.

8. Богдан Чайка - інструктор, Дрогобич, 1966, інструктор карате Західно-Української федерації кіокушін-карате.

9. Ст. пл Ігор Савчак - Дрогобич, 1970, викладач ліцею, голова станичної Ради.

10. Пл.скоб Андрій Нуржинський, Дрогобич, 1978, студен ДМТ, член гуртка "Шуліки".'

11. Ст.пл. прих. Наталка Ільчишин, Дрогобич, 1976, студентка музучилища, впорядниця гуртка "Барвінок".

12. Пл.вірлиця Уляна Кульчицька, Дрогобич, 1976, студентка ЛДУ.

13. Ст. пл. прих. Андрій Ковач, Ужгород, 1977, студент УДУ.

14. Прих. Оксана Станкевич, Ужгорд, 1974, студентка УДУ.

15. Прих. Катерина Станкевич, Ужгород, 1974, студентка УДУ.

16. Ст.пл. Анатолій Чорній, Тернопіль, 1977, студент ТДУ.

17. Пл.роз. Василь Масний, Дрогобич, 1979, учень СШ №1, курінний куреня ч.17 ім. Юрія Дрогобича.

18. Пл.уч. Юрко Томашук, Дрогобич, 1979, учень СШ № 1, член гуртка "Кажани".

19. Ст.пл. прих. Марта Чайка, Дрогобич, 1971, учителька СШ №2, впорядниця гуртка "Незабудки".

20. Галина Ямнич, Дрогобич, 1963, науковий працівник музею "Дрогобиччина".

ПРОЕКТ МАРШРУТУ

Маршрут "Карпатської експедиції-95", складений, перед початком мандрівки, Олесем спільно з Юрком Д. та Володимиром П. мав наступний вигляд:

10.08 1995р. - доїзд до с. Сянки.Ночівля на хребті Пікуй над с. Либохора.

11.08 - ночівля за г. Пікуй (над Верецьким перевалом).

12.08 - ночівля над селами Жупани та Верхнячка.

13.08 - ночівля між селами Студений та Ялинкувате.

14.08 - ночівля на Вишківському (Торунському) перевалі або перед перевалом, якщо не встигнемо дійти.

15.08 - якщо до перевалу не дійшли, то продовжуємо йти до перевалу і робимо напівднівку. Якщо ночували на перевалі, то робимо днівку. Біля 16.00 - підвіз продуктів з Дрогобича.

16.08 - ночівля над с.Слобода (між стовпчиками ЗО та 20).

17.08 - ночівля під г. Попадя (між стовпчиками 10 та 3).

18.08 - ночівля під г.Буштул (стовпчик 55). Під Буштулом шукати ночівлю між стовпчиками 56 та 55 (Німецька поляна). Далі йде хребет аж до стовчика 39.

19.08 - ночівля перед хребтом Ґорґан (стовпчики 38-35).

20.08 - ночівля під г.Сивуля, на Рущині (стовпчик 19).

21.08 - ночівля на г.Пантир (стовпчик 1).

22.08 - ночівля на перевалі Околє.

23.08 - ночівля на туристичному притулку "Драгобрат".

24.08 - днівка на "Драгобраті". Підвіз продуктів з Дрогобича.

25.08 - ночівля під г.Петрос.

26.08 - ночівля на озері Несамовите.

27.08 - ночівля за г.Піп Іван, над С.Говерла (Луги).

28.08 - доїзд до м.Рахів. Ресторан. Виїзд з Рахова потягом "Рахів-Львів".

ЩОДЕННИК "КАРПАТСЬКОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ - 95"

10 серпня, четвер

06.20 - виїхали з Дрогобича електропотягом "Стрий-Самбір" дев'ять учасників мандрівки: Святослав, Володимир П., Володимир Л., Юрко Д., Ігор, Наталка, Уляна, Анатолій та Андрій Н. У Самборі пересіли на потяг "Самбір-Сянки"

11.10 - прибули на станцію Сянки. Тут до складу експедиції приєднались Андрій К., Оксана та Катя.

11.30 - група учасників Експедиції з дванадцяти осіб вирушила зі станції Сянки в напрямку Ужоцького перевалу (889 м). За Сянками експедиція відвідала пам'ятник 80-літтю перших боїв Січових Стрільців (1914 р.). Від пам'ятника група повернула на Пд/Сх, залишаючи гребінь хребта праворуч себе. Ще через ЗО хв, о 12.50, над с.Сиглувате, група зробила відпочинок з обідом. Після обіду відбувся церемоніал відкриття Експедиції.

14.00 - Продовження мандрівки.

Опис маршруту: у місці, де польова дорога, що йде по-під хребтом, впирається в ліс - дорогу пертинає стара радіолінія (дроти, протягнуті по дерев'яних стовпах). Під радіолінією є невелика стежка, яка забирає вправо від дороги і через 3-5 хв виводить на хребет. О 14.10 ми були на хребті. Рівно через 1 годину, о 15.10, в кінці хребта, біля купки каміння, ми звернули під прямим кутом вправо (на Пд/Зх) і почали спуск з хребта у перемичку, до хребта Пікуй. Стежки для спуску не видно, але внизу вийшли на хорошу дорогу, якою верхом обходимо с.Карпатське, по-під ліс (ліс залишається праворуч). Далі ввійшли у ліс і лісом піднялись до полонин.

16.40 - група вийшла на гребінь хребта. Далі йшли хребтом в напрямку г.Пікуй.

19.00 - зупинились на ночівлю, на межі полонини та букового лісу, 150 м нижче від гребеня хребта. До запланованого місця ночівлі (як вияснилось наступного дня) не дійшли 25 хв по часу.

Погода: протягом дня не змінювалась - сонячно, хмарність 2-5 (за 10-бальною шкалою), вітер Пн/Сх слабкий. Словом - чудовий літній день!

Протягом дня група йшла до обіду 1 год 20 хв, після обіду 5 год, загалом 6 год 20 хв.

Біля ватри: обговорення першого дня мандрівки, роздуми над тим, як покращити "карму", обмін враженнями. Було вирішено святкувати іменини кожного учасника мандрівки. Кожен тягнув льоса, який визначав день іменин. Іменинник мав коротко розповісти про своє життя (спогади та враження з дитинства, юності, сьогодення і бачення майбутнього), після чого відбувається відкрита розмова з ним у стилі "запитання-відповідь". Протягом дня члени експедиції розмірковуватимуть над тим, яким має бути подарунок для іменника, виготовлятимуть його і разом з вітальною листівкою (спільне побажання на бланку експедиції) урочисто вручатимуть іменинникові.

Заувага: така гра була дуже позитивною, оскільки давала нам можливість глибше познайомитись та ініціювала самоаналіз.

11 серпня, п'ятниця

07.30 - Вставаня-я!!!

08.50 - відкриття дня.

09.00 - продовження мандрівки.

11.20 - експедиція минула перевал Руський шлях.



14.06 - група здійснила вихід на вершину г.Пікуй (1408 м), На вершині була залишена маршрутна записка.

Коротка довідка про події, що пов'язані з цією місцевістю подані нижче в розділі "Цікаві факти".

14.30 - почали спуск з вершини. Однак, спуск здійснювали не Вододільним хребтом, а в напрямку села Бєласовиця.

15.00- 17.00 обід у буковому лісі під Пікуєм.

18.00 - експедиція ввійшла у с.Беласовиця, 19.10 - у с.Латірка. В центрі села, біля крам ниці, пили з криниці мінеральну газовану (квасну) воду.

20.15 - в кінці с.Латірка, з протилежного боку від Перевалу, група зупинилась на нічліг у старому саду, на околиці села, над потічком.

Погода: протягом дня не змінювалась -сонячно, хмарність 1-4, вітер Пн/Сх слабкий.

Протягом дня група йшла до обіду 5 год ЗО хв, після обіду 3 год 15 хв, загалом 8 год 45 хв.

Біля ватри: святкували іменини Уляни.Цьом-цьом, з ароматом карпатських квітів (і яблук)!

12 серпня, субота

8.00 - Вставаня-я!!!

9.50 - відкриття дня.

10.00 - продовження мандрівки. шісля відхилення від Головного вододілу експедиція почала вихід на хребет. Однак, після 30хв ходу, виявилось, що група йде не вірно. Крім того Катя і Анатолій за два дні ходу сильно натерли собі ноги і стало очевидним, що вони не зможуть продовжувати мандрівку. Група повернулась назад тим шляхом, яким уже йшла від початку дня. Відбулась коротка нарада.

12.00 - прийняли рішення відправити Катю та Анатолія з Верецького перевалу (841 м) в Ужгород, з умовою, що, підлікувавши рани на ногах, вони приєднаються до основної групи і продовжать мандрівку на будь-якому з наступних етапів. Також вирішено зробити обід. За цей час розвідана подальша дорога.

15.30 - група в складі десяти осіб продовжує мандрівку.

Опис маршруту: йдучи с.Латірка вверх потоком, дійшли до кінця зрубу. Далі - стежкою вліво і вгору піднялись до першої траверсної дороги. Нею, звєрнувши ліворуч, пройшли ще трохи, і царинками продовжили підйом на хребет, яким йде добра лісова дорога. Пройшовши нею близько 1 км, о 17.00 виходимо на гребінь Головного вододільного хребта. Далі йдемо хребтом. Настрій чудовий! Вперше находу заспівали веселої пісні.

18.15 - перевал Середньоверецький (839 м).

19.00 - група стала на нічліг на сінокосі, під лісом, над потічком, на схилі , над с.Жупани. До запланованого місця ночівлі не дійшли 40 хв по часу.

Протягом дня група йшла до обіду 1 год, після обіду 3 год 40 хв, загалом 4 год 40 хв.

Погода: протягом дня не змінювалась - сонячно, хмарність 1-5, вітер Пн/Сх слабкий, однак похолоднішало.

Біля ватри: відзначили іменини Андрія К.

Відбулась цікава дискусія на тему вегетаріанства. Ґрату-люємо!

13 серпня, неділя

07.00 - Вставаня-я!!!

08.20 - відкриття дня.

08.30 - продовження мандрівки.

08.45 - група стала на дорогу на Головному вододілі.

11.20 - група збилась з запланованого маршруту.

Пройшовши поворот Головного вододілу на Сх над с.Верхнячка (колишнє Вижлів), і повернувши на Сх приблизно за 1,5 км від дійсного повороту Вододілу, зійшла в потік на початку с.Воловець. Після цього експедиція знову піднімалась на хребет.

13.35 - група стала на Вододіл.

14.10 - 16.10 - обід та відпочинок.

17.55 - Святослав, Володя Л., Юрко, Наталка та Андрій Н. здійснили вихід на г.Явірник (1120 м).

20.00 - Воловецький (Бескидський) перевал (20 хв ходу). Відразу за Перевалом, у сідловині, - дерев'яний хрест. Від нього вправо - в ліс - стежка на туристичний притулок "Бескид". Вліво - дорога до залізничної станції "Бескид".

20.45 - група зупинилась на нічліг, поблизу туристичного притулку "Бескид", у лісі, при дорозі.

Протягом дня група йшла до обіду 5 год 40 хв, після обіду 4 год 35 хв, загалом 10 год 15 хв.

Погода: протягом дня не змінювалась - сонячно, хмарність 1-5, вітер Пн/Сх слабкий, потеплішало.

Біля ватри: відзначила іменини Володимира П. Щастя та здоров 'я!

14 серпня, понеділок

07.30 - Вставаня-я!!!

08.45 - відкриття дня.

09.00 - продовження мандрівки. На Перевалі ще двоє учасників - Оксана та Андрій К. -зійшли з маршруту: рани на ногах Оксани та болі в коліні Андрія ускладнювали їх хід. Прощаючись, домовились зустрітись на наступних перевалах, щоб далі разом мандрувати.

09.15 - група в складі восьми осіб продовжує мандрівку.

12.50 - група пройшла г.Гнилу (981 м).

13.55 - 16.15 - обід та відпочинок. Під час обіду нас наздогнала група з Полтавського турклубу в складі 6 чоловік (хлопців без дівчат - ха-ха-ха!)

17.25 - група пройшла вершину без назви (1221 м). За вершиною - поворот наліво, під прямим кутом, в напрямку до г.Чорна Ріпа.

20.00 - група зупинилась на нічліг на сінокосі, на полонині під г.Чорна Ріпа. Частина учасників ночували в колибі (комарнику), частина - у наметі.

Протягом дня група йшла до обіду 4 год 55 хв, після обіду 3 год 45 хв, загалом 8 год 40 хв.

Погода: протягом дня не змінювалась - сонячно, хмарність 2-7, вітер Пн/Сх слабкий. Вночі повний місяць освітлював верхи і долини.

Біля ватри: відзначили іменини Юрка Д. "...Гарячий грог й медная серьга!

Ге-ге! Га-га! То, что доктор прописал!"..

Однак: біля 24.00 до нас приїхали гості (чи-то господарі) з с.Новоселиця з наміром весело "погуляти". Але підтримки від нас не отримали.

15 серпня, вівторок

06.30 - Вставаня-я!!! ніхто не кричав.

Зранку Уляна як найсміливіший учасник мандрівки вправлялась у їзді на коні, з чим успішно справилась.

08.50 - відкриття дня.

09.00 - ми вирушили, вийшли на хребет і продовжили перехід серед високих стиглих трав.

09.40 - підійшли до місця межування трьох областей: Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. На лісовій галявині з джерелом води, де на деревах позначені три типи маркування планових туристичних маршрутів - поворот наліво, дорогою. Ми ж пішли прямо (теж дорогою) і втратили 40 хв часу.

13.55 - група підійшла до Вишківського перевалу (988 м), залишаючи позаду ВЕРХОВИНУ. На перевалі нас чекали Андрій К. та Анатолій. Розтаборувалась на самому перевалі.

16.00 - до місця стоянки під'їхали автомобілем з Дрогобича Олесь, Роман, Богдан та Саша Таранов і привезли визначену на наступний етап частину продуктів.

17.30 - Олесь, Богдан та Сашко від'їхали у Дрогобич, а Роман залишився, щоб взяти участь у мандрівці.

Протягом дня група пройшла до обіду 4 год 55 хв, що склало повний час ходи за цей день.

Погода: ранок був сонячний, хмарність 1, вітер Пн/Сх слабкий. До обіду хмарність збільшилась, і від 15.00 до 16.20 йшов сильний дощ з громовицею.

Біля ватри: відзначили іменини Святослава. Щоб уникнути тиску соціуму, вартує час від часу (років на 300) бути будь-де, лише не на Землі. І тоді твій сміх завжди буде свіжий і щирий.88!

16 серпня, вівторок

Це була днівка!

Погода: 16.00 - 17.10 o йшов дощ з громовицею.

Біля ватри: відзначили іменини Андрія Н. Цікавих Тобі сходжень на вершини плюс пухову куртку, спимішок (теж пуховий) та всякого добра (не лише пухового) Будь!

17 серпня, середа

06.20 - Вставаня-я!!!



08.15 - відкриття дня.

08.25 - група у складі одинадцяти осіб продовжує мандрівку ҐОРҐАНАМИ.

11.27 - вийшли на перший на своєму маршруті кам'яний стовпчик (35/5) на старій Чехословацько-польській границі.

11.35 - група вийшла на вершину г. Вишківський Ґорґан (1439 м). Стовпчик 32. Здійснивши спуск з гори, група зазнала першого серйозного нападу малини. Дівственні малинники, ніким не рухані! Чи то ягоди захопили нас, чи ми - їх, але це нам видко зашкодило, бо невдовзі ми знову зблудили - почали рухатись південніше, в напрямку до Синевирського озера. Нащастя, ще не сильно віддалившись від запланованого маршруту, в глибині лісу, ми зустріли чоловіка (чи то швидше він нас окликнув), який вивів експедицію на Головний вододіл. Після цієї зустрічі всі відчули присутність доброго духа Олеся, який, будучи в Дрогобичі у лікарні, не переставав опікуватись експедицією.

Опис маршруту: після г.Вишківський Ґорґан треба йти постійно лісовою дорогою і не звертати на лісові стежки (що ми зробили). Хребет робить вигин вліво.

13.25 - група зупинилась на обід та відпочинок.

15.45 - Продовження мандрівки. На зрубі над с.Слобода до нас приєднались троє хлопців з Дрогобицького туристичного клубу "Едельвейс" і йшли разом з нами до г.Братківська. Вони підпорядковувались нашому розпорядку, однак, зберігали свою автономність. Зруб над с.Слобода був одним з найсумніших місць на нашому маршруті. Мальовничі краєвиди тут змінились сплюндрованим ландшафтом, де ґрунт був перемішаний із залишками деревини, колії від лісовозної техніки пролягали хаотично і невпорядковано. З усього видно, що людей зовсім не цікавило як виглядатиме тут земля після їхнього господарювання.

18.00 - група пройшла стовпчик 23. Між стовпчиками 22 та 21 - чудове місце для стоянки: галявина, близько вода,

19.45 - група зупинилась на нічліг, біля стовпчика 18/15. Місце для ночівлі на лісовій галявині, на хребті. Вода - вліво по ходу, вниз з хребта стежкою пройти 10 хв до потоку.

Протягом дня група йшла до обіду 5 год, після обіду 4 год, загалом 9 год.

Погода: від самого ранку почало випогоджуватись; у нижніх шарах атмосфери - серпанок, у верхніх -хмарність 3-5. Вітер Сх середній, холодний. До вечора випогодилось цілком. Ввечері блискавиця без грому.

Біля ватри: відзначили іменини Володі Л.

Збирати гриби вагою не менше 3 кг! Chupa-chups!

18 серпня, п'ятниця

07.30 - Вставаня-я!!!

09.10 - відкриття дня.

09.20 - продовження мандрівки.

Опис маршруту: після стовпчика 18/1 дорога (хребет) йде прямо вниз. Однак, дорога завалена вітровалом і її не уїдно. Вправо є обхід, але війшовши з лісу, слід взяти ліворуч і знову піднятись на хребет.На стовпчику 9/10 звернути увагу, тут стежки розходяться -Вододіл забирає правіше, а ми зблудили, пішли лівіше.

13.50-16.10 - обід т а відпочинок біля стовпчика 8/6 на початку вирубки. Різко направо від стовпчика, ЗО м від стежки, є чудова дерев'яна колиба - лісничівка, вода ліворуч від стежки.

Опис маршруту: від стовпчика 8/6 йде підйом розчищеним від вітролому схилом. Кордон йде по-під лісом праворуч, але краще йти трохи ліворуч. Вгорі, під лісом, звернути вправо і знайти стовпчик 8/2 (в куті лісу, його добре видно здалеку). Далі на хребті - сильний вітролом, його краще обійти зліва.

18.20 - група зупинилась на нічліг між стовпчиками 2/5 та 2/4 г під г.Попадя. Вода - ліворуч за ходом від хребта.

Протягом дня група йшла до обіду 4 год ЗО хв, після обіду 2 год 10 хв, загалом 6 год 40 хв.

Погода: зранку сонячно, легкий серпанок, хмарність 2. Ви-їдимість хороша. Під час обіду протягом 2 хв накрапав дощ. Хмарність, " однак, не перевищувала 7. Вітер Пд/Сх слабкий.

Біля ватри: відсвяткували іменини Наталки.

Цьом-цьом!

Побільше малин, чорниць, брусниць та інших радостей на твоїх життєвих дорогах!

19 серпня,субота

07.30 - Вставаня-я!!!

09.20 - відкриття дня.

09.30 - продовження мандрівки. В чудовому настрої! Погода -люкс!

10.30 - експедиція вийшла на вершину г.Попадя (1740 м). Стовпчик У/1 (66). На вершині кожен отримав лягумін (арахіс та родзинки з медом). Група залишила на вершині маршрутну записку.

Заувага: на вершині Попаді у Святослава та Володі П. відмовили фотоапарати, тому з цієї практично немає світлин.

13.15 - після стовпчика 64 група, звернувши праворуч, почала спуск, притримуючись старої границі, яка проходить краєм лісу (ліс ліворуч).

14.10-16.30 - обід та відпочинок біля стовпчика 62/11. Вода вправо по ходу з хребта.

Опис маршруту: між стовпчиками 58/9 та 58/7 - хороша галявина для стоянки. Є вода. В районі стовчика 57 - Німецька поляна. Трохи вище по дорозі стоїть антена дистанційного керування. З дороги звернути в бік антени, тобто праворуч і в лісі, за антеною, відшукати стовпчики.

18.45 - група зупинилась на нічліг біля стовпчика 55, у лісі, на хребті. Водапрямо по ходу: на стовпчику 55 не звертати праворуч - так, як йде стара границя, а йти прямо 1 -2 хв до потоку.

Протягом дня група йшла до обіду 4 год 40 хв, після обіду 2 год 15 хв, загалом 6 год 45 хв.

Погода: від 16.58 до 17.12 моросив дощ. Хмарність не перевищувала 7. Ввечері від 18.00 до 19.00 була громовиця, але без дощу. Вітер Пд/Сх слабкий.

Біля ватри: відсвяткували іменини Ігора.

Завжди носи при собі скоч! І чудовий настрій! Весоsе!

20 серпня, неділя

07.00 - Вставаня-я!!!

08.50 - відкриття дня.

09.00 - продовження мандрівки.

Опис маршруту: на стовпчику 54 потрібно повернути направо і почати стрімкий підйом вгору. На стовпчику 52, у сідловині, знаходиться чудова галявина для стоянки. Вправо по траверсній дорозі є колиба; її добре видно від стовпчика.

10.55 - група піднялась на вершину г.Буштул (1691 м). Стовпчик 49. На вершині кожен знову отримав лягумін. На вершині залишили маршрутну записку.

13.00-15.00 - обід та відпочинок, на хребті між стовпчиками 46 та 45. По воду ходили праворуч по ходу з хребта.

17.15 - вийшли із заростей гірської сосни (жерепу) і ввійшли у смерековий ліс. Почалась громовиця і пішов сильний дощ.

17.15-18.15 - перечікували дощ у колибі, після чого продовжили мандрівку (під дощем).

19.05 - група зупинилась на нічліг у смерековому лісі, збоку від дороги, на хребті, біля стовпчика 37/7. Нічліг лаштували під зливою. Збудували накриту поліетиленовим тентом кухню, що дало змогу приготувати вечерю та підсушитися.

Протягом дня група йшла до обіду 4 год, після обіду 4 год 05 хв, загалом 8 год 05 хв.

Погода: ніч була теплою; зранку сонячно, хмарність 1. До 12.00 хмарність зросла, збиралось на громовицю. Від 15.00 до 15.40 накрапав дощ. О 17.15 почалась громовиця і дощ, який скінчився біля 22.00. Група, однак, до того часу вже повечеряла.

Біля ватри: відзначила іменини Анатолія.

Вічного (постійного) потяту до дороги (мандрів)! Подорожуй!

21 серпня, понеділок

07.00 - Вставаня-я!!!

09.15 - відкриття дня.

09.25 - продовження мандрівки.

Опис маршруту: від стовпчика №33 вліво 1 км по дорозі є колиба.

12.00-14.15 - обід та відпочинок біля стовпчика 27/8.

Опис маршруту: біля стовпчика 25, перед підйомом на г. Кінець Ґорґану, знаходиться хороше місце для стоянки. Є колиби.

17.00 - група стала на нічліг біля стовпчика 19/5, під г.Сивуля. На Рущині нас уже добу чекав Славік . Тут він приєднався до експедиції і разом з нами її завершив. Крім Славіка, на Рущині (1424 м) таборували юначки з Івано-Франківської пластової станиці.

Протягом дня група йшла до обіду 2 год 35 хв, після обіду 2 год 45 хв, загалом 5 год 20 хв.

Погода: протягом дня було тепліше, ніж у попередні дні. Зранку хмарність 7, однак, до кінця дня хмарність збільшилась. Вітер Пд/Сх слабкий. Після 14.00 почалась громовиця. О 16.15 пішов дощ, який зупинився, коли стемніло.

Біля ватри: відзначили іменини Романа. Щоб тебе ніколи не мочив дощ у мандрівках.
Мова/Language/Язык
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Випадкове фото